Вправа 288

ТРИ ТОЧКИ ЗОРУ

У дворі під крислатим молодим каштаном пенсіонери грали в доміно. Саме побіля них упав хлопчик, розвертаючись на самокаті. Лівою рукою витирає сльози, а правою тримається за коліно.
— Ото не гасай так! Тихше їдеш — далі будеш! — кидає повчально, гучно вдаривши об стіл кісточкою, круглий, як бочка, чоловік.
— Їздити швидко не тільки можна, а й треба, — міркує худорлявий, поблискуючи окулярами, — лише потрібно уникати падінь.
— Від невдачі ніхто не застрахований. Але не кожне падіння варто замочувати сльозами! — проказав третій, поправляючи кашкет.


Коментарі

Всього коментарів: 0