Вправа 527

Зростай же, добрий, пречудовий світе (ускл. звертанням)! Нехай же сад всесвітній устає! Пригадую Мадонну Рафаеля. Мистецтво вічне, вічне ж бо життя. Хай хто хоче, той плаче. Я ж весело зціплюю зуби. Я ж бо не дуже, а я собі збоку, тільки трішки поп’ю весняного соку. Прикрашаймо ж землю свою, юні друзі, щодня, щогодини (ускл. звертанням)!

А час працює все ж таки на нас!


Коментарі

Всього коментарів: 0