Вправа 358

Грає серце козацькеє, а думка говорить: «Куди ти йдеш, не спитавшись?». Приклад Шевченка вчить нас мужніти духом і йти вперед, не забуваючи, що ми діти великого і незборимого народу. Отак іти, чола не остудивши, не відаючи втоми, вічно йти. Ми просто йшли, зборовши всі навали, не відцуравшись рідного гнізда. До тих стежок, не думаючи, йди і клич мене в своїй надії добрій. Щоліта ми їздимо на Чернечу гору, не кажучи про березневі Шевченківські дні, коли біля могили збирається пів-України.


Коментарі

Всього коментарів: 0