Вправа 235

Я у степу, край Дунаю, свою хату маю, густим лісом обсаджену, красним цвітом прикрашену. Тепле ніжне літо, волошками повите, посріблене дощами, живе в очах у мами. У тиші, настояній духом гречаним, напахченій визрілим чаром городнім, сиджу перед дідом.


Коментарі

Всього коментарів: 0