Вправа 191

Поклянись (наказ., 2 ос., одн.) на червоній калині, присягни (наказ., 2 ос., одн.) на святому гербі полюбить (неозн. ф.) не себе в Україні, а її полюбити (неозн. ф.) в собі (ускл. однор. чл.).

Хай роки летять (наказ., 3 ос., мн.), хай міняються (наказ., 3 ос., мн.) царства, хай люто вирує (наказ., 3 ос., одн.) життя крутія! Лиш тільки світила б (наказ., 2 ос., одн.), лиш тільки не згасла б (наказ., 2 ос., одн.) моя Україна, кровинка моя! (ускл. однор. чл.).

Ступай (наказ., 2 ос., одн.) упевнено, не бійся (наказ., 2 ос., одн.), відважним будь (наказ., 2 ос., одн.), несхитним будь (наказ., 2 ос., одн.) (ускл. однор. чл.).

Ви ідіть (наказ., 2 ос., мн.) все далі та глядіть (наказ., 2 ос., мн.) пряму дорогу (ускл. однор. чл.).

Говорила (дійс., 3 ос., одн.) мати: «Не забудь (наказ., 2 ос., одн.), мій сину! Як збудуєш (дійс., 2 ос., одн.) хату, посади (наказ., 2 ос., одн.) калину».


Коментарі

Всього коментарів: 0