Вправа 157

Сад розбудять (майб. ч., прост., док.) пташині пісні. Спинюся (майб. ч., прост., док.) я і довго буду слухать (майб. ч., складена ф. недок.). На крилах орлиних прилину (майб. ч., прост., док.) до саду, на срібний листочок росою спаду (майб. ч., прост., док.). Та до кого ж я літатиму (майб. ч., складна ф., недок.), кому в очі заглядатиму (майб. ч., складна ф., недок.)? Будуть пташки щоранку прилітати (майб. ч., складена ф., недок.), і соловей буде пісні співати (майб. ч., складена ф., недок.). У задумі стоятиме (майб. ч., складна ф., недок.) сад. Будуть квіти душу молодити (майб. ч., складена ф., недок.). Я принесу (майб. ч., прост., док.) із саду пізні квіти. І дощ до ранку буде шепотіти (майб. ч., складена ф., недок.).


Коментарі

Всього коментарів: 0