№235
Рейтинг: 0.0 з 5 (0 голос.)

Я у степу, край Дунаю, свою хату маю, густим лісом обсаджену, красним цвітом прикрашену.

Тепле ніжне літо, волошками повите, посріблене дощами, живе в очах у мами.

У тиші, настояній духом гречаним, напахченій визрілим чаром городнім, сиджу перед дідом.

Відгуки

Всього коментарів: 0
avatar

Відгуки

avatar
up