№207
Рейтинг: 0.0 з 5 (0 голос.)

Язик до Києва доведе; у нашого Омелька невеличка сімейка; про мене, Семене, хоч всі на мене, аби я зверху; Настя носить булаву, а Іван плахту; що вільно панові, то не вільно Іванові; ростом з Івана, а розумом в болвана; збирається, як Малайка на весілля; думки Наполеона, а душа заяча; ніби Мамай пройшов; видеруть тебе, як Сидорову козу; який Іванко, така у нього і Маланка; Содом і Гоморра; за царя Гороха; у Сірка очі позичити; для нашого Федота не страшна робота; наша Парася на все здалася; пройти Крим і Рим; на городі бузина, а в Києві дядько; який Сава, така й слава; з Богом, Парасю, поки люди трапляються; у Крим по сіль; куди Макар телят не ганяв; канути в Лету, відкрити Америку.

Відгуки

Всього коментарів: 0
avatar

Відгуки

avatar
up