№633
Рейтинг: 0.0 з 5 (0 голос.)

Твір-розповідь про випадок із життя на основі власного досвіду

«Некерована лижниця»

Минулого року наприкінці лютого поїхали ми з татом у невеличке карпатське село Яблуниця. Жили ми на гірськолижній базі відпочинку. Я вже добре стою на лижах, умію зупинитися, коли схочу. Це найважливіше вміння, коли катаєшся на лижах у горах.
Саме там, у Яблуниці, зі мною трапилася цікава пригода. Я так кумедно з дівчинкою познайомився. Якось стою собі на схилі гори, гріюся на сонечку поблизу стіжка сіна, п’ю чай... Нікого не чіпаю, аж раптом чую відчайдушний крик: «А-а-а-а! Тікайте, тікайте! А-а-а-а-а! Не можу зупинитися!». Дивлюся — летить з гірки дівчинка, очі — перелякані, великі, круглі, лижні палки хто знає як тримає... Аж страшно! Відскочив я вбік. І вчасно — ледь помітив, як промайнув рожевий шарфик. Озирнувся, а дівчинка вже в стіжку сіна. Перелякана така. Рюмсає... Підбіг, допоміг вилізти. Добре, що нічого не зламала й не забилася.
Потім ми каталися разом, я вже не відпустив дівчинку від себе, поки не навчив правильно зупинятися. А звати її Іринка. Ми тепер дружимо!

Відгуки

Всього коментарів: 0
avatar

Відгуки

avatar
up