У присмеркові доброї дібровості…
Рейтинг: 0.0 з 5 (0 голос.)

У присмеркові доброї дібровості
пшеничний присмак скошеного дня.
На крутосхилах срібної дніпровості
сідлає вічність чорного коня.

Киреї хмар на плечах має вічність.
Вони пливуть кудись на Чигирин.
Я хочу в степ. Я хочу в непоміченість.
По саму душу в спокій і полин.

Отак брести. А тиша — як в соборі
з давно-давно загубленим ключем.
Холоне степ, і невкипілі зорі
рогатий жук виймає рогачем.

А там — Дніпро, аж ген до Базавлука,
аж за пороги й далі за лиман.
Об цілий світ спіткнулася розлука
і йде на нас, страшна, як Тамерлан.

А ти десь там, за даллю вечоровою,
а ти десь там, за морем тишини, —
так владно, так повільно вичаровуєш
мене із ночі, з тиші, з далини...

Популярне

«Міщанин-шляхтич»Мольєр Жан-Батіст

«Казка про двох пальців»Андієвська Емма

«Вітька + Галя, або Повість про перше кохання»Чемерис Валентин

«До Танаськи по молоко»Гуцало Євген

«19 жовтня»Пушкін Алєксандр

«Сіроманець»Вінграновський Микола

«Дрімають села...»Франко Іван

««Коли настав чудовий май...»»Гейне Генріх

«Діамантовий берег»Сенченко Іван

«Альпійська балада»Биков Васіль

Випадковий твір

«Сом»Вишня Остап

«Володарка Понтиди»Косач Юрій

«Під мінаретами»Коцюбинський Михайло

«Доктор Серафікус»Домонтович Віктор

«Планета людей»Сент-Екзюпері Антуан

«У Кравчини обідають»Тютюнник Григір

«Тайна вечеря»Тютюнник Григір

«Збирають світлі, золоті меди...»Рильський Максим

«Під чужим небом»Маланюк Євген

«Ягуари»Жиленко Ірина

Відгуки

Всього коментарів: 0
avatar
up