Такий чужий і раптом — неминучий!..
Рейтинг: 0.0 з 5 (0 голос.)

Такий чужий
                       і раптом — неминучий!
Химери хмар задушать горизонт.
Земля вдихне глибинно і жагучо
на вишняках настояний озон.
Мені нестерпно, душно, передгрозно.
Ліловим чадом туманіє без.
Гудуть ліси, риплять дубові кросна,
парчеву зливу виткавши з небес.
Лягла грози пульсуюча десниця
на золоте шаленство голови.
Мені, мабуть, ніколи не досниться
сліпучий спалах чистої жаги.
Гроза мені погрожує громами,
закутий біль спинає на диби.
Нехай смакують почуття гурмани,
а ти стихія — любиш, так люби!
Чи ще тебе недоля не намучила?
Чи не сліпить грозою ткана ніч?
Люблю.
              Чужого.
                            Раптом — неминучого,
тужу тонкою млістю передпліч.

Популярне

«Міщанин-шляхтич»Мольєр Жан-Батіст

«Казка про двох пальців»Андієвська Емма

«Вітька + Галя, або Повість про перше кохання»Чемерис Валентин

«До Танаськи по молоко»Гуцало Євген

«19 жовтня»Пушкін Алєксандр

«Сіроманець»Вінграновський Микола

«Дрімають села...»Франко Іван

««Коли настав чудовий май...»»Гейне Генріх

«Діамантовий берег»Сенченко Іван

«Альпійська балада»Биков Васіль

Випадковий твір

«Лимерівна»Мирний Панас

«Вдова Монтіеля»Маркес Габрієль Гарсіа

«Під чужим небом»Маланюк Євген

«Чухраїнці»Вишня Остап

«Облога»Тютюнник Григір

«Кіт-воркіт»Жиленко Ірина

«Чорнило»Чернецький Іван

«Крила»Драч Іван

«Близнята»Шевченко Тарас

«Черлені щити»Малик Володимир

Відгуки

Всього коментарів: 0
avatar
up