Отак пройду крізь твій великий подив…
Рейтинг: 0.0 з 5 (0 голос.)

Отак пройду крізь твій великий подив,
не зачеплюсь об лагідні слова,
Ти Вельзевул. По душу теж приходив.
А я не віддала її — й жива.
У тебе з вуст пашіло біле полум’я.
Аби ж то й окотилося на тім.
Ти був високий, наче сонце полудня,
і сумнівам скорочувалась тінь.
Таким лишись. А я піду у зливи.
Молитись пням... Такі тотальні пні...
Я не люблю нещасних. Я щаслива.
Моя свобода завжди при мені.

Популярне

«Міщанин-шляхтич»Мольєр Жан-Батіст

«Казка про двох пальців»Андієвська Емма

«Вітька + Галя, або Повість про перше кохання»Чемерис Валентин

«До Танаськи по молоко»Гуцало Євген

«19 жовтня»Пушкін Алєксандр

«Сіроманець»Вінграновський Микола

«Дрімають села...»Франко Іван

««Коли настав чудовий май...»»Гейне Генріх

«Діамантовий берег»Сенченко Іван

«Альпійська балада»Биков Васіль

Випадковий твір

«Лесева фамілія»Стефаник Василь

«Жар-птиця»Жиленко Ірина

«Лебідь (На болоті спала зграя лебедина...)»Олесь Олександр

«Смерть Каїна»Франко Іван

«Деревій»Тютюнник Григір

«Ирій»Дрозд Володимир

«Білі акації будуть цвісти...»Сосюра Володимир

«Казка мого життя»Лепкий Богдан

«Хвиля»Українка Леся

«Чухраїнці»Вишня Остап

Відгуки

Всього коментарів: 0
avatar
up