Мій милий, мандрівнику гордий…
Рейтинг: 0.0 з 5 (0 голос.)

Мій милий,
мандрівнику гордий!
В яких ти блукаєш краях?

Вітрами далеких фіордів
листівка пропахла твоя.
Зеленою вогкістю молу,
вугільним пилом портів...

Пройшла зачароване коло
печаток і штемпелів.

На марках — то біла мева,
то в сяйві древніх корон —
якась молода королева,
якийсь допотопний король.

Далекого рейсу прикмети...
Як довго листівка йде!
Я завжди вгадую — де ти.
Ніколи не знаю — де...

Лиш хвилі гора за горою,
надходить ніч грозова...
І може, я стану вдовою...
А може, я вже вдова!

Листівка пече мені руки.
Листівка нічого не зна.
Крізь тисячі миль розлуки
до мене ішла вона...
Така безтурботна й легенька!
Страшна в безтурботності цій...

А наша донька маленька
малює квітку на ній.

Популярне

«Міщанин-шляхтич»Мольєр Жан-Батіст

«Казка про двох пальців»Андієвська Емма

«Вітька + Галя, або Повість про перше кохання»Чемерис Валентин

«До Танаськи по молоко»Гуцало Євген

«19 жовтня»Пушкін Алєксандр

«Сіроманець»Вінграновський Микола

«Дрімають села...»Франко Іван

««Коли настав чудовий май...»»Гейне Генріх

«Діамантовий берег»Сенченко Іван

«Альпійська балада»Биков Васіль

Випадковий твір

«Зав’язь»Тютюнник Григір

«Вечір проти Івана Купала»Гоголь Микола

«Як добре те, що смерті не боюсь я...»Стус Василь

«Сон»Шевченко Тарас

«Як мураші наїлися цукру»Йогансен Майк

«Дон Жуан»Мольєр Жан-Батіст

«Ілонка»Гончар Олесь

«Гори співають»Гончар Олесь

«Пеппі Довгапанчоха»Ліндгрен Астрід

«Давайте дружити»Жиленко Ірина

Відгуки

Всього коментарів: 0
avatar
up