Лейтмотив щастя
Рейтинг: 0.0 з 5 (0 голос.)

Мені страшно признатися: я щаслива.
Минають роки, а ти мені люб.
Шаліє любові тропічна злива —
землі і неба шалений шлюб.
Вколисана в ніч, тобою омита,
хитає мене серед білого дня.
Ковшами самотності сплачене мито
за всі незнання і за всі навмання.
Нещасть моїх золоті обжинки.
Душа моя, аж тепер сп’янись.
Ох, я не Фауст. Я тільки жінка.
Я не скажу: «Хвилино, спинись!»
Хвилино, будь!
                         Лише не хвилиною,
а цілим життям — хвилюй і тривож!
Аж поки мене понесуть із калиною
туди... ну, звідки... Тоді вже що ж...

Популярне

«Міщанин-шляхтич»Мольєр Жан-Батіст

«Казка про двох пальців»Андієвська Емма

«Вітька + Галя, або Повість про перше кохання»Чемерис Валентин

«До Танаськи по молоко»Гуцало Євген

«19 жовтня»Пушкін Алєксандр

«Сіроманець»Вінграновський Микола

«Дрімають села...»Франко Іван

««Коли настав чудовий май...»»Гейне Генріх

«Діамантовий берег»Сенченко Іван

«Альпійська балада»Биков Васіль

Випадковий твір

«Як добре те, що смерті не боюсь я...»Стус Василь

«Битва»Кобилянська Ольга

«Аскольд і Дір»Олесь Олександр

«Різдво»Українська література - 11 клас

«Під чужим небом»Маланюк Євген

«Легенда»Українська література - 10 клас

«Вже почалось, мабуть, майбутнє…»Костенко Ліна

«Амок»Мавр Янка

«Україна в огні»Довженко Олександр

«Дебют»Коцюбинський Михайло

Відгуки

Всього коментарів: 0
avatar
up