Я ніколи не звикну. Я не вмію до тебе звикати...
Рейтинг: 0.0 з 5 (0 голос.)

Я ніколи не звикну. Я не вмію до тебе звикати.
Це за примхи мої ти так гарно мене покарав.
І приходять світанки, щоденних турбот адвокати,
і несуть під пахвою тисячі різних справ.

Я кажу їм: світанки! Все на світі таке муруге.
Урожай суєти — залишається тільки стерня.
Скільки ми милувались!
                                    І жодного разу — вдруге.
Скільки років кохаю,
                                       а закохуюсь в тебе щодня.

Популярне

«Міщанин-шляхтич»Мольєр Жан-Батіст

«Казка про двох пальців»Андієвська Емма

«Вітька + Галя, або Повість про перше кохання»Чемерис Валентин

«До Танаськи по молоко»Гуцало Євген

«19 жовтня»Пушкін Алєксандр

«Сіроманець»Вінграновський Микола

«Дрімають села...»Франко Іван

««Коли настав чудовий май...»»Гейне Генріх

«Діамантовий берег»Сенченко Іван

«Альпійська балада»Биков Васіль

Випадковий твір

«Хто зважиться — вогняним наречеться»Українська література - 8 клас

«Некультурна»Кобилянська Ольга

«Земля світлячків»Близнець Віктор

«Синя книжечка»Стефаник Василь

«Пісня про незнищенність матерії»Українська література - 11 клас

«За мить щастя»Гончар Олесь

«Вишні»Українська література - 11 клас

«Розвивайся ти, високий дубе»Франко Іван

«Доля»Костенко Ліна

«Полковникові ніхто не пише»Маркес Габрієль Гарсіа

Відгуки

Всього коментарів: 0
avatar
up