Я кину все. Я вірю в кілометри…
Рейтинг: 0.0 з 5 (0 голос.)

Я кину все. Я вірю в кілометри —
обвітрені, задихані і злі.
Багато їх у матінки Деметри,
яка була богинею землі.
О, розмотай шляхи мені, богине!
Світ за очі від себе забіжу.
Рятуй мене, врятуй мене, бо гине
моя душа, задивлена в чужу.
Так ніжно, так беззахисно, так віддано,
так всупереч тверезому уму.
Врятуй мене розлукою і віддаллю, —
ні спогаду з собою не візьму.
В гірких оазах сонячної цедри,
де грім тримає зливу в рукаві,
де тільки версти, дерев’яні зебри,
пасуться в запорошеній траві, —
хай буде степ, хай буде ліс і гори,
хай вибухне земна твоя пралють,
коли лихі на око семафори
мені дорогу смутком переллють!

Популярне

«Міщанин-шляхтич»Мольєр Жан-Батіст

«Казка про двох пальців»Андієвська Емма

«Вітька + Галя, або Повість про перше кохання»Чемерис Валентин

«До Танаськи по молоко»Гуцало Євген

«19 жовтня»Пушкін Алєксандр

«Сіроманець»Вінграновський Микола

«Дрімають села...»Франко Іван

««Коли настав чудовий май...»»Гейне Генріх

«Діамантовий берег»Сенченко Іван

«Альпійська балада»Биков Васіль

Випадковий твір

«Інфанта»Українська література - 10 клас

«Володимир»Скляренко Семен

«Музика (українською мовою)»Шевченко Тарас

«Доктор Серафікус»Домонтович Віктор

«Українська мелодія»Гребінка Євген

«О земле втрачена, явися…»Стус Василь

«Не судилось»Старицький Михайло

«Садок вишневий коло хати...»Шевченко Тарас

«Украдене щастя»Франко Іван

«Тигролови»Українська література - 11 клас

Відгуки

Всього коментарів: 0
avatar
up