І знову пролог
Рейтинг: 0.0 з 5 (0 голос.)

Маю день, маю мить,
                          маю вічність собі на остачу.
Мала щастя своє, проміняла його на біду.
Голубими дощами
                          сто раз над тобою заплачу.
Гіацинтовим сонцем
                          сто раз над тобою зійду.

Ми з тобою такі безборонні одне перед одним.
Ця любов була схожа
                          на таїнство перших причасть.
Кожен ранок був ніччю.
                         Кожна ніч була передоднем.
Кожен день був жагучим чуттям передщасть.

А тепер... Що тепер? Моє серце навіки стерпне.
На пожежах печалі я пам’ять свою обпалю.
              Якби ти знав, як солодко, нестерпно,
                              і як спочатку я тебе люблю!

Популярне

«Міщанин-шляхтич»Мольєр Жан-Батіст

«Казка про двох пальців»Андієвська Емма

«Вітька + Галя, або Повість про перше кохання»Чемерис Валентин

«До Танаськи по молоко»Гуцало Євген

«19 жовтня»Пушкін Алєксандр

«Сіроманець»Вінграновський Микола

«Дрімають села...»Франко Іван

««Коли настав чудовий май...»»Гейне Генріх

«Діамантовий берег»Сенченко Іван

«Альпійська балада»Биков Васіль

Випадковий твір

«Пісня про незнищенність матерії»Українська література - 11 клас

«Мовчун»Близнець Віктор

«Гном у буфеті»Українська література - 6 клас

«Битва»Кобилянська Ольга

«Дебют»Коцюбинський Михайло

«Проти місяця»Тютюнник Григір

«Знаю — медом сонця...»Маланюк Євген

«Доктор Серафікус»Домонтович Віктор

«Стояла я і слухала весну...»Українка Леся

«Діоген»Сенченко Іван

Відгуки

Всього коментарів: 0
avatar
up