Дорогий мій, сонячний, озвися!..
Рейтинг: 0.0 з 5 (0 голос.)

* * *

Дорогий мій, сонячний, озвися!
Може, й справді, краще так, — мовчи.
Золотої пам’яті узвишшя,
звідки видно вже лиш силует.

Який печальний в пам’яті естамп!
Мої слова од болю недоріки.

А ти десь там, а ти десь там, десь там —
як обрій, мружиш сонячні повіки.

Популярне

«Міщанин-шляхтич»Мольєр Жан-Батіст

«Казка про двох пальців»Андієвська Емма

«Вітька + Галя, або Повість про перше кохання»Чемерис Валентин

«До Танаськи по молоко»Гуцало Євген

«19 жовтня»Пушкін Алєксандр

«Сіроманець»Вінграновський Микола

«Дрімають села...»Франко Іван

««Коли настав чудовий май...»»Гейне Генріх

«Діамантовий берег»Сенченко Іван

«Альпійська балада»Биков Васіль

Випадковий твір

«За сонцем хмаронька пливе...»Шевченко Тарас

«Роксолана»Загребельний Павло

«Приблуда»Васильченко Степан

«В сутінки»Тютюнник Григір

«Недумано, негадано...»Костенко Ліна

«Народний Малахій»Куліш Микола

«Лесева фамілія»Стефаник Василь

«Життя іде і все без коректур…»Костенко Ліна

«Як мураші наїлися цукру»Йогансен Майк

«Малий посланець»Трублаїні Микола

Відгуки

Всього коментарів: 0
avatar
up