А вечір пролітає, наче крижень...
Рейтинг: 0.0 з 5 (0 голос.)

А вечір пролітає, наче крижень,
черкнувши місто синіми крильми.
У непритомне полум’я наближень
ми вже йдемо, покірніші, як ми.
Це як гіпноз, як магія безодні,
як струм жаги, що в голосі болів,
коли вуста пекучі, аж холодні,
уже не здатні вимовити слів.

Популярне

«Міщанин-шляхтич»Мольєр Жан-Батіст

«Казка про двох пальців»Андієвська Емма

«Вітька + Галя, або Повість про перше кохання»Чемерис Валентин

«До Танаськи по молоко»Гуцало Євген

«19 жовтня»Пушкін Алєксандр

«Сіроманець»Вінграновський Микола

«Дрімають села...»Франко Іван

««Коли настав чудовий май...»»Гейне Генріх

«Діамантовий берег»Сенченко Іван

«Альпійська балада»Биков Васіль

Випадковий твір

«Автопортрет»Українська література - 11 клас

«Казка про яян»Андієвська Емма

«Світлий сонет»Костенко Ліна

«Тріумфальна арка»Ремарк Еріх-Марія

«Волинь (частина 2)»Самчук Улас

«Сріблиться дощ в тоненькому тумані...»Павличко Дмитро

«Мандрівний вулкан»Комар Борис

«Печена картопля»Тютюнник Григір

«Комета»Тютюнник Григір

«Міщанин-шляхтич»Мольєр Жан-Батіст

Відгуки

Всього коментарів: 0
avatar
up